Опануйте проєктування систем за 40 уроків з анімаціями. Вивчіть балансування навантаження, кеші, бази даних і черги та спроєктуйте чат.
Під час першого відвідування через TCP і TLS браузер визначає адресу домену, відкриває захищене з’єднання й надсилає HTTP-запит. Потім він відображає відповідь сервера.
Мережі маршрутизують за числовою IP-адресою, а не за іменем. Тож браузер спершу питає DNS-резолвер: де shop.example?
Відповідь (203.0.113.7) приходить приблизно за 20 мс.
Тепер браузер відкриває з’єднання з 203.0.113.7. TCP-рукостискання домовляється про розмову, TLS-рукостискання налаштовує шифрування. Кожному потрібен обмін туди й назад (round trip).
Тут обмін триває 30 мс, тож з’єднання коштує 60 мс ще до того, як запитано бодай один байт сторінки.
Відкритим з’єднанням браузер надсилає GET /products. Сервер розбирає його, перевіряє сесію і запускає ваш код.
Це коштує ще одного обміну плюс ~10 мс роботи сервера.
Товари живуть не на вебсервері, а в базі даних. Сервер надсилає запит і чекає, поки повернуться рядки.
Подивіться, як запит проходить увесь шлях туди, а відповідь — увесь шлях назад.
Сервер перетворює рядки на HTML і надсилає назад; завантаження займає ще 20 мс. Браузер малює сторінку через 155 мс після натискання Enter.
Далі він помічає на сторінці зображення й стилі та надсилає нові запити. Повторне використання відкритого з’єднання позбавляє їх рукостискання.
Пройдіть разом із завантаженням однієї сторінки крок за кроком і дізнайтеся, куди насправді йде час.
Два питання про швидкість — і чому завантажені сервери гальмують ще до того, як заповняться.
Перетворіть ідею продукту на сервери й терабайти за допомогою розрахунків, що вміщаються на серветці.
Ваш єдиний сервер плавиться. Купити більший чи ще кілька?
Одні вхідні двері для багатьох серверів і правила, кому який запит дістається.
Чому наступний запит має працювати на будь-якому сервері — і куди натомість подівається стан.
Тримайте найпопулярніші відповіді там, де вони дістаються набагато швидше, ніж із бази даних.
Копіюйте те, що завантажують усі, на сервери поруч із користувачами — і припиніть боротися зі швидкістю світла.
Таблиці, документи чи просто ключі — у чому добрий кожен вид баз даних і чим він жертвує.
Чому той самий запит може тривати дві секунди або дві мілісекунди.
Що база даних насправді робить із вашим записом — і чому одні створено для читання, а інші для запису.
Тримайте копії бази на кількох машинах: заради більшої кількості читань і заради виживання.
Коли дані чи записи переростають одну машину, розділіть їх між багатьма.
Додавайте чи прибирайте сервери, переміщуючи лише тонкий шматочок даних.
Як дати кожному рядку ім’я, якого більше ніхто ніколи не використає, без єдиного лічильника, до якого всі стоять у черзі.
Коли мережа розривається, копії ваших даних мають обирати між правотою і доступністю.
Як група серверів домовляється про одного лідера й одну історію — навіть коли частина з них недоступна.
Двоє людей, одне місце, та сама мілісекунда. Як бази даних зберігають коректність за одночасних змін.
Фото й відео не місце в базі даних: куди вони йдуть натомість і як потрапляють туди й назад.
Три способи, якими програми просять одна в одної дані, і скільки кожен коштує телефону в 4G.
Відповісти одразу, повільну роботу зробити згодом і жодної задачі не загубити дорогою.
Оголосити, що щось сталося, і дати відреагувати всім, кому це важливо, — ніхто не чекає.
Як сервер повідомляє вам, що щось сталося: чат, живі рахунки матчів, сповіщення.
Рано чи пізно ламається все. Проєктуйте так, щоб жоден окремий збій вас не поклав.
Дайте кожному клієнтові чесний бюджет, щоб один скажений скрипт не поклав усіх.
Як безпечно викликати сервіс у біді: вчасно здатися, обережно повторити й знати, коли зупинитися.
Метрики, логи й трейси: як швидко з’ясувати, що зламалося, де і чому.
Одна кодова база чи багато сервісів? Що дає кожен варіант, скільки він коштує і як переходити від одного до іншого.
Як сервіси знаходять одне одного, коли екземпляри з’являються й зникають, — і одні вхідні двері для всіх ззовні.
Одна дія, кілька сервісів, кілька баз даних: як зберегти «все або нічого» без однієї великої транзакції.
Перемелювання мільярдів подій: уночі великими пакетами або безперервно, щойно вони надходять.
Довести, хто є хто, — і не стати причиною витоку чийогось пароля.
Знати, хто людина, не означає знати, що їй можна бачити чи робити. Перевіряти це — всюди.
Захист даних у мережі та на диску, а також ключів і паролів, якими користуються ваші сервіси.
Дізнатися, що зміна безпечна, раніше за користувачів: швидкі тести для логіки, кілька повільних для всього іншого.
Доставляти кожну зміну в продакшн швидко й безпечно, і так само швидко відкочувати.
Та сама система за двох масштабів: мапа сервісів і будова одного з них.
Перший наскрізний дизайн: від брифу в один рядок до системи, що обслуговує мільярди редиректів.
Пости всіх, на кого ви підписані, за 200 мс — і питання, коли виконувати роботу.
Двадцять мільйонів відкритих з’єднань і одна обіцянка: кожне повідомлення доходить, по порядку, рівно один раз.